Новації законодавства!

З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100 – відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п.229.8 ст.229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п.231.1 ст.231 ПКУ:
• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
• обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.
Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за №579/33550) (далі – Наказ №188), яким затверджено:
► форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);
► Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).
Так, такі заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.
Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
У заявці передбачено зазначати:
◄ транспортний засіб;
◄ розташування пункту навантаження/розвантаження;
◄ код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;
◄ дату початку/закінчення періоду транспортування.
Порядок складається з двох розділів:
● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.
● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.
Звертаю увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Наказ №188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 №49.
Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383614.html повідомила, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2019 року №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб’єктами господарювання в електронній формі.
Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
Інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/383606.html.
Інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у «Електронному кабінеті».
Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Норми визначені п.п.266.8.1 п.266.8 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п.266.8.2 п.266.8 ст.266 ПКУ).
Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що нормами п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку:
– тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п.119.2 ст.119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст.169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст.50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
Отже, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п.119.2 ст.119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.
При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п.119.2 ст.119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
Оновлено критерії для надання статусу уповноваженого експортера
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 21.06.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №176 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №545/33516) (далі – Наказ №176).
Наказом №176 затверджено зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 №1013.
Так, зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, а саме:
► здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;
► відсутність до дня звернення до митниці з заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;
► відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.
Крім того, Наказом №176 уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.
Також викладено у новій редакції додаток 1 «Заява на отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера» та додаток 2 «Інформаційний аркуш, що підтверджує статус уповноваженого (схваленого) експортера», а додатки 3 і 4 виключено.
Наказ №176 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 №47.
Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.2 частини першої ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст.76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст.76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПКУ.
Згідно з п.86.2 ст.86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.
Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України листом від 25.06.2019 №20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист №20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440».
У зв’язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова №440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.
Листом №20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови №440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.
Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою №1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).
При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов’язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:
◄ у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;
◄ у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі №20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html
ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: наслідки
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.177.8 ст.177 ПКУ.
Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином та при цьому не отримала відповідні документи, що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як ФОП, то при виплаті доходу цій фізичній особі така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за формою №1ДФ. У цьому випадку ФОП подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента, та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Земельні відносини: сплата фізичною особою земельного податку
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), через установи банків та поштові відділення.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Норми встановлені п.57.5 ст.57 ПКУ.
Пунктом 287.5 ст.287 ПКУ визначено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.09.2016 №799 «Про внесення змін до форми Квитанції про прийняття податків і зборів»).
Загальна система оподаткування: ФОП при готівкових розрахунках за перевезення пасажирів у таксі застосовує РРО
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) і розповсюджуються на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), зокрема, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст.2 Закону №265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані електронні таксометри – РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Відкриті дані: ДФС забезпечила 100% оприлюднення нових основних наборів
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383318.html додатково оприлюднила 17 нових основних наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Довідково: 05.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (далі – Постанова №409), згідно з якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі – Постанова №835).
Постановою №409 за ДФС закріплено додатково 17 основних наборів даних, які мали бути оприлюднені відповідно до цієї Постанови протягом 6 місяців. Ці набори даних на сьогодні вже оприлюднені у повному обсязі та оновлюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані».
Зазначене також підтверджується на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Хід виконання».
Таким чином ДФС здійснила заходи по забезпеченню 100 % виконання вимог Постанови №409.
Водночас необхідно зазначити, що до внесення змін до Постанови №835 ДФС оприлюднювала набори даних, які закріплені Постановою №409, а саме:
► Інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
► Інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
► Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу);
► Кожний із наборів даних має свою планову періодичність оновлення: щодня, щомісяця, щокварталу, кожного півріччя, щороку або протягом трьох робочих днів з моменту внесення змін до таких наборів змін.
Врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності стосовно доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п.44.2 ст.42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум ПДВ здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 №141 із змінами та доповненнями.
Законодавством не заборонено складання протягом звітного періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що у разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник ПДВ складає окремі зведені податкові накладні (далі – ПН) за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4)  в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
● 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ;
● 2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п.199.1 ст.199 ПКУ.
У зведених ПН, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник ПДВ зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307) (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Норми визначені п. 11 Порядку №1307.
Слід зазначити, що Порядком №1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини.
Скористайтесь податковою знижкою за освітні послуги
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу.
Так, фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Як і раніше, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня наступного за звітним податкового року (до 31 грудня 2019 року) подати декларацію, за місцем реєстрації, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Звертаю увагу, що якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Порядок та умови надання податкової знижки визначено ст. 166 Податкового кодексу України.
Продаж об’єктів нерухомого майна раз на рік, за умови, якщо таке майно перебуває у власності понад три роки, не оподатковується
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що дохід платника податку-резидента від продажу або обміну не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового чи дачного будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
У разі продажу більше одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншого об’єкта нерухомості протягом звітного року, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором у розмірі 1,5 відсотка.
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
– особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
– особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
Нагадую, що порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів нерухомого майна регулюється ст.172 Податкового кодексу України.
Реєструвати РРО стало простіше
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що спрощено процедуру реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Реєстрація РРО здійснюється на підставі заяви. Така заява може подаватися через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
В меню «Введення звітності» необхідно обрати потрібну форму заяви: заповнити її, підписати та надіслати.
Підтвердженням подання заяви до фіскальної служби є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви. Інформація про результати розгляду заяви надсилається в електронному вигляді у другій квитанції. Переглянути відправлену заяву можна у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Інформацію про реєстри екземплярів РРО можна переглянути в Електронному кабінеті у розділі «Реєстри».
Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у декларації про майновий стан і доходи, по 31 липня (включно)
Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/384678.html проінформувала, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.
Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.
Звертаю увагу, що у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.
Отже, платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

©Медіастар