Горецький Олег Васильович: Медіація сьогодні. Розвиток, законодавча база та ефективність

Питання медіації дослідив керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і партнери» – Горецький Олег Васильович. Його бачення розвитку медіації буде цікавим не тільки починаючим юристам, але й гуру професії. Олег Васильович вже не один рік працює у сфері медіації і тому вирішив поділитися досвідом з аудиторією видання.

Розвиток надання юридичних послуг з медіації у сьогоденні

Мета медіації полягає в підтриманні рівноваги та стабільності у суспільстві, формуванні культури мирового цивілізованого розв’язання конфліктів на основі взаємних інтересів і згоди. Медіацію застосовують як альтернативний, позасудовий варіант вирішення спору. За словами Горецького Олега Васильовича, цуя процедура має цілий перелік позитивних відмінностей та користі для всіх сторін справи. А саме:

  1. Економія коштів і часу! Завдяки медіації відпадає необхідність сплачувати судовий збір, нести інші витрати, пов’язані із її розглядом у суді.
  2. Медіація = конфіденційність. Судовий процес завжди має ризики стати в майбутньому публічним скандалом: конфлікти бізнес-партнерів, сімейні спори публічних осіб, трудові спори тощо. Медіація – це репутаційний захист сторін спору.
  3. Медіація дозволяє здійснити «розвантаження» судів. Вона поступово втрачає альтернативний характер і все частіше застосовується нарівні з іншими способами захисту порушених суб’єктивних прав.

Медіація – новий, але перспективний напрямок юридичних послуг в Україні. Сьогодні більшість країн на стадії переосмислення сутності цивільного процесу. В структуру процесуальної діяльності вже додаються процедури примирення. Та самі підходи до процедур примирення можуть бути різними. Щодо України, то не можна стверджувати, що ми обрали найоптимальнішу модель процедур примирення. Зразком використання медіаційних процедур можна брати досвід Італії. Особливо щодо обов’язковості проходження примирних процедур ще до самого зверненням до суду. Також важливо звернути увагу на підхід до медіації в Німеччині. Правилами німецького цивільного процесуального законодавства прописано, що примирна процедура – обов’язкова для всіх справ, що розглядаються судом першої інстанції, за винятком деяких категорій справ.

Горецький Олег Васильович про законодавчу базу України щодо медіації

Наразі, в Україні процедура медіації не регламентована на законодавчому рівні. І це є значною перешкодою для повноцінного застосування процедури примирення на практиці.

Україна робила певні кроки в бік законодавчого регулювання медіації. Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя було підготовлено проект Закону України «Про медіацію» (№ 3665). Він був спрямований на створення законодавчого підґрунтя для успішного розвитку медіації як правового і соціального інституту в Україні. Проте, станом на сьогодні проект не прийнято.

Горецкий Олег
Горецкий Олег

У грудні 2017 року в нових редакціях процесуальних кодексів України з’явилися глави, де йдеться про врегулювання спору за участю судді. Цей факт свідчить про спроби формування нового інституту процесуального права.

Проте, залишаються поза законодавчою увагою медіація (посередництво), переговори і низка інших примирних процедур. Потенціал багатьох примирних процедур поки виявляється невикористаним. Крім того, медіація розглядається виключно як досудова процедура врегулювання спору. Хоча більш коректним до неї є використання терміну «позасудова», оскільки проведення даної процедури можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Медіація ще не отримала належного законодавчого розвитку. Наприклад, у новому ЦПК України медіацію згадано лише один раз. Пункт 2 ч. 1 ст. 70 закріплює, що не підлягають допиту як свідки особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору. В законі вказано про конфіденційний характер інформації, отриманої медіатором тільки в ході проведення позасудового врегулювання спору.

Лише в ст. 197 ЦПК України згадується про можливість врегулювання спору за участю судді. Примирення сторін не зазначається першочерговою метою та завданням підготовчого провадження. Законодавцю потрібно акцентувати увагу на примиренні сторін як однієї з цілей підготовчого провадження в цивільному процесі.

Недолік нового ЦПК України – відсутність обов’язку суду з’ясувати в підготовчому засіданні, чи бажають сторони звернутися до процедури медіації для врегулювання спору мирним шляхом. Процедура примирення передбачена також у Сімейному кодексі України. У його статті 111 вказано: «Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства». Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя. Проте, у такій процедурі не передбачено залучення третьої особи – ані медіатора, ані посередника. Можливість примирення сторін передбачено статтею 190 КАС України. У ній зазначено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок.

Що треба допрацювати в законодавчій базі України для успішного функціонування медіації

На жаль, вітчизняний законодавець упродовж останнього десятиліття стримує розвиток цього інституту. Хоча, ще у 2006 році в Указі Президента України «Про Концепцію удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» говорилося про необхідність запровадження медіації – діяльності професійних посередників, які спрямовують учасників юридичного спору до компромісу і врегулювання спору самостійно.
До того ж ЦПК України слід доповнити нормою, згідно з якою сторони мають право звернутися до суду або іншого посередника, маючи на меті проведення процедури врегулювання спору на будь-якій стадії цивільного процесу.
Медіації (посередництву) слід дати розширене законодавче тлумачення. У ЦПК, ГПК України необхідно передбачити норму про те, що сторони мають право на будь-якій стадії цивільного процесу звернутися до суду зі спільною заявою про бажання врегулювати спір і провести примирну процедуру за участю посередника (медіатора) в порядку, передбаченому чинним Кодексом. Нормативна регламентація можливості врегулювання спору за участю судді для досягнення угоди між сторонами ще не свідчить про ефективність такого примирення. Суддям потрібні додаткові знання та вміння для вирішення подібних завдань. Проте, вітчизняне законодавство не передбачає для суддів проходження спеціальної підготовки для здійснення процедур примирення. У суддів, що здійснюють врегулювання спору, і у професійних медіаторів різний характер їх знання предмету.

Необхідна нормативна база для врегулювання порядку медіації, адже цей напрямок діяльності активно розвивається, і медіатори мають діяти за чітко визначеними законом правилами.

Особиста практика юридичної фірми щодо послуг медіації за думкою Горецкого Олега Васильовича

Перше, що пропонують адвокати юридичної фірми “Горецький і партнери” – це варіант мирного позасудового врегулювання спору. Переговори – адекватна альтернатива судовому методу вирішення спорів. Адвокати надають повну інформацію про таку послугу та її переваги.

Адвокати юридичної фірми “Горецький і партнери” завжди намагаються знайти декілька варіантів «закриття» спору з урахуванням мінімальних витрат для обох сторін. Команді фірми вже не раз вдавалося знайти не лише компромісне розв’язання проблеми, а саме взаємовигідне для обох сторін.

Юристи фірми “Горецький і партнери” вже не раз розв’язували за допомогою медіації цивільні і господарські спори: спори, пов’язані із виконанням договорів, корпоративні конфлікти, розірвання шлюбу, розв’язання питань виховання дітей, визначення місця їх проживання та утримання тощо.

Досвід команди у таких справах свідчить про те, що прості питання можна вирішити без зайвих емоцій шляхом примирних процедур. Звичайно, на вирішення та узгодження всіх питань необхідний час. У єдиному державному реєстрі судових рішень уже налічується близько 20 тис. ухвал, що стосуються процедури врегулювання спору за участі судді. Найчастіше вона застосовувалася у цивільних справах – близько 12 тис. Значна частина – це спори щодо поділу та визнання права власності на майно, а також стягнення заборгованості за цивільно-правовими договорами.

Декілька порад як зробити медіацію більш ефективною

1. Багатий життєвий, професійний досвід вбачається однією з головних умов успішності проведення примирних процедур.

2. Завжди важливо розуміти причину спору та бачення кожної сторони. Медіація – це дуже гнучкий процес, що дозволяє зрозуміти, якого результату можливо досягнути і знайти реалістичне, комерційно вигідне вирішення спору, яке може виходити за юридичні межі.

3. Медіатор має розуміти, що він несе відповідальність за перебіг спору. Йому потрібно максимально детально ознайомитися з обставинами справи, вислухати позиції обох сторін, визначити конкретні проблемні питання, їх пріоритетність, змоделювати можливі шляхи вирішення конфлікту. Медіатору потрібно бути нейтральним, безстороннім та незалежним, працювати з емоціями, забезпечувати конструктивний зворотний зв’язок.

4.Важливо, щоб медіатор одразу міг забезпечити юридичний супровід оформлення медіаційних угод, який містить в собі безпосередню підготовку процесуальних документів, отримання необхідних документів (витягів, довідок), підготовка до нотаріального посвідчення правочинів тощо.

Медіація – перспективна мирна альтернатива вирішення спорів. Законодавцям та юристам варто приділяти більше уваги даному процесу, адже цивілізоване та швидке врегулювання спорів корисне всім.