Ми не повинні розслаблятися. Чого Україні чекати від європейців на саміті ЄС і після нього — дипломат з Банкової

Чи отримає Київ кандидатство від Брюсселя та що чекає країну попереду на євроінтеграційному шляху — про це НВ розповів дипломат Ігор Жовква, заступник голови ОП.

23−24 червня у Брюсселі відбудеться засідання Європейської Ради, яке матиме історичне значення для євроінтеграції України. Голова ЄС Шарль Мішель вже запросив очільників держав та урядів країн союзу взяти участь у цьому саміту, адже на ньому розглянуть питання надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Ще кілька тижнів тому деякі країни Євросоюзу скептично оцінювали прогрес офіційного Києва, зокрема, в сфері антикорупційної та судової реформ. Але президенту Володимиру Зеленському і його команді усе ж таки вдалося переконати європейських лідерів, що країна не відступить зі шляху внутрішньої модернізації і буде виконувати вимоги ЄС, необхідні для набуття членства.

Після нещодавньої рекомендації Єврокомісії надати Україні цей статус, а також після візиту у Київ «важковаговиків» — лідерів Франції, Німеччині і Італії, публічно підтримавших європерспективу країни, майже не залишилось сумнівів, що саміт ухвалить бажане для українців рішення. Але всяке може бути.

Напередодні зібрання у Брюсселі НВ поговорив з Ігорем Жовквою, заступником голови Офісу президента (ОП), який на Банковій займається міжнародною політикою, аби зрозуміти очікування Києва та готовність країни до виконання вимог ЄС.

Історичне рішення. Україна — за крок від статусу кандидата в члени ЄС: що далі і як довго триватиме шлях до повного членства?
— 23 червня — визначальний день для України: відбудеться голосування за надання країні статусу кандидата в члени ЄС. Воно буде результативним, тільки якщо усі країни ЄС одностайно підтримають таке рішення. Чи можемо ми очікувати «зраду» від однієї з країн?

— Рішення дійсно приймається консенсусом, такі вимоги відповідно до процесу прийняття рішень у Європейському Союзі. Тому теоретично може бути усе. Але практично, я думаю, такого не буде з декількох причин.

По-перше, Україна надавала і продовжує надавати усю фактологічну інформацію, яка є щодо розвитку країни на сьогоднішній день. 23 червня нам не дають членства, нам дають статус кандидата в ЄС. Якби Україна була б на 100% готова до вступу в ЄС, то тоді не треба було б статусу кандидата, можна було б одразу її приймати до ЄС.

По-друге, 70% інформації щодо України було вже до подачі заявки [на кандидатство]. Решту подали під час заповнення опитувальника. Уся ця інформація використовувалась у Брюсселі, коли Єврокомісія готувала свій висновок щодо статусу кандидата [17 червня Єврокомісія офіційно рекомендувала Європейській Раді надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС]. І її точно знали в столицях ЄС, які, давайте будемо відвертими, мали вплив на процес підготовки висновку Європейської Комісії.

Кожен з лідерів 23 червня буде голосувати особисто. Для них визначальним став саме висновок Єврокомісії. Багато лідерів держав-членів ЄС говорили президенту України і під час своїх візитів у Київ (адже більшість із них вже побували тут), і під час телефонних розмов: ми будемо дивитися, що буде написано у висновку Європейської комісії.

Отже, зараз висновок Європейської комісії позитивний. І треба знайти просто таки залізні аргументи, щоб перекреслити його. Тож маємо усі підстави розраховувати, що рішення Європейської Ради буде позитивним, але безумовно до прийняття самого рішення не маємо розслаблятися.

Саме тому президент України продовжуватиме телефонні розмови з лідерами. Ввечері 17 червня, одразу після висновку ЄК, він поговорив із прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Нідерланди вважалися експертами країною, яка досі не мала визначеності. Але за результатами телефонної розмови президента України з прем’єром Рютте останній чітко підтвердив: Нідерланди будуть підтримувати статус кандидата України в члени ЄС під час засідання Європейської Ради. 21 червня відбулися розмови президента з прем’єрами Португалії, Данії, Угорщини, Іспанії, Ірландії, Словаччини, Хорватії — в усіх розмовах підтримка статусу кандидата.

— До країн-скептиків ще кілька тижнів тому відносили також Данію і Швецію. Що змусило за останній час ці країни усе ж таки зі скептиків перетворилися на симпатиків?

Читайте також:

Перш, ніж надати Україні кандидатський статус, Євросоюз може вимагати від української влади виконати певні умови у сфері верховенства права та антикорупційного законодавства (Фото:Колаж НВ)
Кандидатський мінімум. Чи стане Україна кандидатом у члени ЄС, що їй може завадити та які є альтернативи
— Це робота президента України Володимира Зеленського і усіх тих представників, яких президент визначив відповідальними за ці та інші країни. Були візити до цих країн представників уряду і Офісу президента, і головне, що там побачили реальну ситуацію, яка існує.

Зауваження тих країн, які ви назвали, стосувалися, наприклад, реформи у сфері антикорупційної політики і реформи у сфері судової системи. Вони отримали достатньо матеріалів, які розкрили, де є Україна на нинішньому етапі. Побачили, що Україна може виконати ті рекомендації, які прописані у висновках ЄК. Вагому роль зіграли виступи президента у парламентах відповідних країн, у яких він говорив, що Україна робитиме і робить для виконання реформ: як би їх важко не було виконувати у ході війни, але вони виконуються.

Важливим фактором стала і присутність українських громадян у цих країнах. Я особисто бачив у Копенгагені, Мадриді, Лісабоні багато українських прапорів на кожному адміністративному будинку, на вікнах будівель, багато українців на вулицях. Представники цих країн бачили, що українці такі самі, як і вони. Вони працьовиті, мають відповідну освіту, досвід, знання, хочуть працювати, вивчають мову. Звісно, вони готові повернутися в Україну після закінчення війни, але на сьогодні вони вже інтегровані у європейські суспільства: в данське, шведське, іспанське, нідерландське -до кожної із 27 країн.

Тому й народи цих країн в переважній більшості підтримують вступ України до Європейського Союзу. На рівні людей українці вже інтегровані до ЄС. На рівні економіки Україна зробила вагому частку роботи до інтеграції у спільний європейський ринок. Політично також — відповідні реформи продовжують здійснюватися.

Тобто, залишився лише формальний бюрократичний крок, яким і має стати відповідне рішення Європейської Ради 23−24 червня.

©Медіастар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *