Закон №466: розширено права контролюючих органів

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками податківці мають право отримувати пояснення від роботодавців та їх працівників щодо укладення трудових договорів, заробітної плати, її оподаткування.
Виключено право отримувати зазначені пояснення про отримані пасивні доходи та додаткові блага.
Детальніше: підпункт 20.1.47 статті 20 ПКУ.
Стало:
20.1.47. отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;
Було:
20.1.47. отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Відповідальність за порушення здійснення розрахунків з використанням платіжного терміналу, який не поєднаний з РРО або ПРРО
Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що при здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій із роздрукуванням розрахункових документів.
У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі:
– 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
– 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Що стосується проведення розрахункових операцій через програмний РРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), то на даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

Терміни розстрочення грошових зобов’язань
Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п.100.8 ст.100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п.100.8 та .п.100.9 ст.100 ПКУ.
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Таким чином, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:
– для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника,
– для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),
– для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
– для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

Відсутність інвестиційного прибутку при продажу корпоративних прав не звільняє фізичну особу від подання декларації
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що відповідно до пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України отриманий фізичними особами протягом календарного року інвестиційний дохід (крім сум доходу, які не оподатковуються) підлягає обов’язковому відображенню в податковій декларації про майновий стан та доходи за звітний рік з визначенням загального фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку), навіть якщо продаж інвестиційного активу здійснено через торговця цінними паперами.
Відповідно до законодавства термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
При продажу, обміну, зворотному викупі інвестиційного активу, поверненні особі коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, громадяни отримують інвестиційний дохід.
До складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого податкового (звітного) року (пп.170.2.1 ст.170 Кодексу).
При продажу інвестиційного активу фізичною особою з використанням послуг торговця цінними паперами, включаючи банк, який розраховує інвестиційний прибуток фізичної особи та сплачує податок до бюджету, фізична особа не звільняється від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів.

Запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення
Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16 січня 2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві», (далі – Закон №466), який набрав чинності з 23 травня 2020 року, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.
Відповідно до оновленої редакції пп. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 Кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити:
дані щодо материнської компанії;
дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником Групи на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;
 інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу Групи за рік, що передує звітному.
Відповідно до внесених змін запроваджують трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення. Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована ОЕСР (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями в рамках міжнародних груп компаній.
Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та містить:
1) Документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) має містити:
дані про особу, яка є стороною контрольованої операції та пов’язаних осіб платника податків:
контрагента контрольованих операцій;
фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків;
осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
осіб корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
якщо платник податків входить до міжнародної групи компаній документація повинна містити:
копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованих операціях;
копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), в підготовці яких не брав участь центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику;
копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період.
2) Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – подається платником податків, який входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн. євро.
Документація подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення має містити інформацію про:
організаційну структуру Групи (у вигляді графічної схеми);
загальний опис діяльності Групи;
нематеріальні активи, які використовуються Групою;
фінансову діяльність Групи;
консолідовану фінансову звітність;
перелік і опис односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення.
3) Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (country-by-country reporting) – подається коли сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 млн. євро та за наявності однієї з обставин:
платник податків є материнською компанією Групи;
платник податків уповноважений материнською компанією на подання звіту у розрізі країн Групи;
материнська компанії не подає звіт тане уповноважує іншого учасника Групи на подання;
між Україною та іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії підписано договір про обмін податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, а саме:
назву держави (території) реєстрації;
загальну суму доходів (виручки), у тому числі з розбивкою на окремі угоди;
суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку);
розмір статутного капіталу;
суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку;
чисельність працівників;
балансову вартість матеріальних активів;
основні види діяльності, що здійснюються учасниками Групи.
Крім того, відповідно до перехідних положень Податкового Кодексу, норми щодо подання платниками податків:
– повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;
– глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
– звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню про автоматичний обмін міждержавними звітами.

Створіть електронний підпис та користуйтеся Електронним кабінетом
Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що створіть електронний підпис та користуйтеся Електронним кабінетом
Це зручно та вигідно. А на час карантину ще й убереже Ваше здоров’я.
Використовуючи електронний цифровий підпис платник податку може через електронний кабінет подавати декларацію про доходи та майновий стан, усю податкову звітність, здійснювати листування, подавати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості, зробити запит про отримані доходи та багато іншого.
Ви зможете отримати майже весь спектр адміністративних послуг не відвідуючи особисто податкову.
Ці відеоуроки допоможуть Вам зорієнтуватися під час роботи в Електронному кабінеті.
Відеоурок від податкової № 1. Заповнення декларації про майновий стан і доходи громадян
Відеоурок від податкової № 2. Податкова декларація платника єдиного податку-ФОПа 3 групи за квартал
Відеоурок від податкової № 3. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
Відеоурок від податкової № 4. Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету
Відеоурок від податкової № 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску
Відеоурок від податкової № 6. Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості
Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем
Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою
https://cabinet.tax.gov.ua/help/video.html

Закон України №466: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів.
Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:
– податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, для платників єдиного податку першої – третьої груп з 01 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).
Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку першої – третьої груп з 01 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок.
Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.

Для ФОПів з 1 вересня збільшено розмір єдиного внеску
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що з 1 вересня цього року збільшено мінімальну заробітну до 5000 гривень. Відповідно розмір заробітної плати вплинув на збільшення суми єдиного внеску. Єдиний податок для ФОП 1 та 2 груп не змінюється до кінця року.
Для усіх ФОП незалежно від групи ЄП та системи оподаткування мінімальний розмір єдиного внеску збільшується до 1100 грн. на місяць починаючи з вересня (5000 Х 22% = 1100).
ФОП, що сплачують ЄСВ за себе поквартально у жовтні повинні сплатити 1039.06+1039.06+1100 = 3178,12 грн.
ФОП, що сплачують єдиний внесок помісячно у вересні за серпень сплачують 1039.06 грн, а за вересень у жовтні 1100 грн.
Для ФОП першої та другої групи єдиний податок не збільшується та складає 210,20 та 944,60 грн. на місяць до кінця поточного року.

РРО: оновлено порядок проведення розрахунків
Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що у зв’язку з набранням чинності з 01.08.2020 року змін до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Так, згідно із ст. 3 Закону №265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (п. 1 ст. 3 Закону №265);
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 ст. 3 Закону №265);
3) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст. 3 Закону №265).
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону №265 програмний реєстратор розрахункових операцій є окремим програмним, програмно-апаратним або програмно-технічним комплексом, який не відноситься до реєстраторів розрахункових операцій.

Подання звітності фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що відповідно до абзацу першого пп.298.1.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Отже, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, а доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 (далі – Декларація №578).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у строки, встановлені для річного податкового періоду відповідно до пп. 49.18.3 ст. 49 ПКУ, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець перебуває на загальній системі оподаткування.
Доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст.177 ПКУ.
Підпунктом 177.5.2 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на (із) спрощену (ої) систему (и) оподаткування, обліку та звітності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну України від 02.10.2015р. №859 (у редакції наказу Мінфіну України від 25.04.2019 р. №177) (далі – податкова декларація).
При цьому податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб – підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.5 ст.49 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Отже, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої груп, перебуває на загальній системі оподаткування та подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року і самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.
Водночас абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі до платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Про облік у податковій осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдосконалюється порядок обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставами для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Мораторій на перевірки продовжується
Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:
– документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 та 78.1.8 ст.78 ПКУ;
– фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.
Законом України від 14.07.2020 №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділ. 10 розділу ХХ, а саме:
• на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
• документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).
 
Зміни щодо реєстрації платником ПДВ
Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що нормами Закону України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статтями 183 та 184 розділу V Податкового кодексу України, а саме новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
Єдиним способом подання реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, пунктом 183.7 статті 183 Кодексу не передбачено.
Також збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку ‒ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів).
Крім цього, спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі ‒ Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ.
Анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість.
У разі перетворення юридичної особи – платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 Податкового кодексу України.

Про наявність боргу можна дізнатись в Електронному кабінеті
Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що приватна частина Електронного кабінету пропонує платникам податків сервіс «Стан розрахунків з бюджетом». У цьому розділі відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить дані по кожному виду платежу: нараховані/зменшені суми, суми сплачені до бюджету, пені, недоїмки, переплати, залишок несплаченої пені, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок.
Громадяни, які не є суб’єктами господарювання теж можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет. Громадян часто цікавить інформація щодо наявності/відсутності боргу з податку на нерухоме майно, транспортного податку, плати за землю.
Зайти до Електронного кабінету можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Отримати безкоштовно послуги кваліфікованого електронного підпису можна у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (інформація за посиланням http://acskidd.gov.ua/reglament).
Можна звернутись до будь-яких інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (czo.gov.ua) у розділі «Довірчі послуги». Клієнти Приватбанку мають можливість безкоштовно отримати електронний підпис у форматі онлайн.

©Медіастар